серп. 08

Інспектор з праці приймає рішення про доцільність інспекційного відвідування роботодавця щодо якого упродовж попередніх 6 календарних місяців не здійснювались інспекційні відвідування. В іншому випадку рішення за керівником територіального органу Держпраці.
Наказом Держпраці від 22.06.2017 № 76 затверджено Порядок повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця (далі — Порядок № 76). Нагадаємо, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин (п. 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295).
Інформацію про інспекційне відвідування вносять до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця (далі — Реєстр). Подання інформації про відвідування подаватимуть засобами телекомунікаційного зв’язку або шляхом службового листування. Причому якщо до Реєстру вноситимуть запис про інспекційне відвідування роботодавця щодо якого упродовж попередніх 6 календарних місяців здійснювались інспекційні відвідування, керівник територіального органу (інша уповноважена ним посадова особа) має вивчити питання про доцільність його проведення.
Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/news/2260-poryadok-povdomno-restrats-nspektsynih-vdvduvan-robotodavtsv-zatverdjeno

серп. 04

17 травня 2017 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому закон №4928 про спрощення механізму стягнення аліментів. За таке рішення проголосували 226 народних депутатів, передає Главком.

Якщо раніше мінімальний розмір аліментів на дитину складав 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то даний закон підвищує рівень виплат до 50%.

Зазначимо, для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум з 1 травня складає 1426 гривень, з 1 грудня — 1492 гривні.

Відповідно, згідно чинного законодавства мінімальні аліменти для малюків становили б 428 грн з травня і 447 грн з грудня. З урахуванням ухваленого документу, рівень виплат на користь дитини складатиме щонайменше 713 грн з травня і 746 грн з грудня.Для дітей віком 6-18 років прожитковий мінімум з 1 травня 2017 року складає 1777 грн, а з 1 грудня — 1860 грн. Тож, згідно чинного законодавства, мінімальні аліменти в ці проміжки часу становили б 533 грн і 558 грн відповідно. Даний закон вводить мінімальні аліменти для дітей такого віку 889 грн з 1 травня і 930 грн з 1 грудня.

Окрім того, впровадження документу спростить механізм ухвалення судового рішення щодо стягнення аліментів і виключить вірогідність затягування справи.

Загалом на одну дитину можна вимагати чверті доходу одного з батьків, на двох малюків — третину доходу, на трьох і більше — половини доходу платника аліментів. Проте сума аліментів не може перебільшувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (до 6 років — 14 260 грн з травня та 14 920 грн з грудня поточного року; з 6 до 18 років — 17 770 грн з травня та 18 600 грн з грудня поточного року). Також аліменти не можуть перевищувати 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі.

Даний законопроект передбачає, що аліменти є власністю дитини (раніше було прописано, що вони належать тому, з ким живе дитина).

серп. 04

Одинокою матір’ю вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину. За цим визначенням для визнання «іншої жінки» одинокою матір’ю необхідно дві ознаки: вона і виховує дитину, і сама її утримує. Утім, у сфері відпусток визначення терміну «одинока мати» відрізняється. Згідно з пунктом 5 частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) визначено одиноку мати як таку, що виховує дитину без батька. Тобто участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої. Право одинокої матері на додаткову відпустку «на дітей» Статтею 19 Закону про відпустки передбачено надання працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, у т. ч. одинокій матері, додаткової соціальної відпустки тривалістю 10 календарних днів (к. д), а за наявності кількох підстав для її надання — тривалістю 17 к. д. Ця відпустка надається без урахування святкових і неробочих днів, визначених статтею 73 КЗпП. Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, є соціальною і не належить до виду щорічних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу. Увага! Додаткові відпустки одиноким матерям надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6, 7 і 8 Закону про відпустки, а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 Закону про відпустки. Якщо одинока мати з якихось причин не скористалася правом на соціальну відпустку у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, вона має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від його підстав, їй має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено статтею 24 Закону про відпустки. Законодавством не визначено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи. 

Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону про відпустки визначено вік дітей тільки для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини одинокої матері цим Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III та статті 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Тому право на додаткову соціальну відпустку одинока мати має до досягнення дитиною повноліття. Визначення тривалості додаткової відпустки за наявності кількох підстав для її надання Відповідно до частини другої статті 19 Закону про відпустки за наявності кількох підстав для надання додаткової соціальної відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д. Зважаючи на те, що Законом про відпустки чітко не визначено сукупність скількох підстав можна застосовувати для надання додаткової соціальної відпустки тривалістю понад 10 к. д., то кожну підставу, визначену частиною першою статті 19 Закону про відпустки, є правомірним вважати окремою, а саме: жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років; жінка, яка має дитину-інваліда (до досягнення дитиною 18 років); жінка, яка усиновила дитину (до досягнення дитиною 18 років); мати інваліда з дитинства підгрупи А І групи; одинока мати (до досягнення дитиною 18 років); батько, який виховує дитину без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (до досягнення дитиною 18 років); батько, який виховує інваліда з дитинства підгрупи А І групи без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); особа, яка взяла дитину під опіку (до досягнення дитиною 14 років), піклування (до досягнення дитиною 18 років); особа, яка взяла під опіку інваліда з дитинства підгрупи А І групи; один із прийомних батьків (до досягнення дитиною 18 років). Право одинокої матері на отримання відпустки у зручний час Відповідно до статті 10 Закону про відпустки передбачено надання щорічних відпусток (щорічної основної відпустки, щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці) одинокій матері, яка виховує дитину без батька, за її бажанням у зручний для неї час. Відпустка без збереження заробітної плати одинокій матері Одинока мати не належить до осіб, які відповідно до статті 25 Закону про відпустки мають суб’єктивне право на отримання за їх проханням відпустки без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку. Тож, слід враховувати таке: відпустка без збереження заробітної плати надається одинокій матері в обов’язковому порядку, якщо вона має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, оскільки це відповідає умовам пункту 1 статті 25 Закону про відпустки.

Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/article/3813-dodatkova-vdpustka-odinoky-mater

лип. 12

Ключові елементи:
Безвіз поширюється лише на власників біометричних! паспортів.
Передбачає короткотермінове! перебування в 30 європейських країнах до 90 днів протягом 180 днів.
При перетині кордону слід мати при собі документи, які підтверджують: мету поїздки, наявність місця проживання/бронювання готелю, достатніх фінансових засобів (не менше 50 євро на добу), зворотний квиток, поліс медстрахування.
На триваліший час перебування в ЄС - необхідно оформити візу.
Безвіз не означає права на оформлення дозволів на проживання, працевлаштування або навчання в ЄС.
Порушення терміну перебування в ЄС тягне за собою подальшу заборону в’їзду.

лип. 12

Усі рішення схвалені. Коли очікувати запровадження ЄС візового режиму для України?

Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням:

http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їйнеобхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чина працевлаштування в ЄС.

Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.

Відтак, якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо після початку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи.

Детальна інформація про правила перетину кордону з ЄС і перелік необхідних документів зазначено в «Шенгенському кодексі про кордони»: http://europewb.org.ua/shengenskyj-kodeks-pro-kordony-umovy-v-yizdu-ta-spysok-suprovidnyh-dokumentiv-dlya-gromadyan-tretih-krayin/ (неофіційний переклад).

Які громадяни України зможуть без віз відвідувати країни ЄС?

Усі, окрім тих, хто:

  • перебуває у списку осіб, що становлять загрозу суспільному порядку, суспільному здоров’ю чи внутрішній безпеці;

  • перебуває в списку осіб, в’їзд яких, хоча б в одній країні ЄС, заборонений;

  • осуджений в будь-якій країні-члені Шенгенської зони або ЄС за злочини, які передбачають кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи строком мінімум в один рік;

  • є об’єктом рішення про видворення з країни, яке приймається, зокрема, у випадках нелегального перебування;

  • по яких є докази участі в злочинній діяльності чи явні докази наявності умислу приймати участь в подібній діяльності;

  • не мають усіх необхідних документів.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо.

Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особи держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

Що потрібно для здійснення подорожі з дитиною?

Кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт.

Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

  • Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

  • Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

  • Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна.

Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.