серп. 08

Якщо вам здавалось, що небезпека Трудового кодексу зникла, то народні депутати вас розчарують. За роки доопрацювання ТК загроза урізання трудових прав лише посилилась. Найбільш драматичним виглядає становище Федерації профспілок України. Її активна участь у процесі доопрацювання не допомогла створити документ, безпечний для більшості своїх членів.

27 липня на сайті Верховної Ради опубліковано порівняльну таблицю з текстом Трудового кодексу до2-го читання. Про частину змін було відомо ще у березні, коли з’явилась проміжна таблиця поправок. З тих пір депутати пішли ще далі: профспілки було повністю роззброєно у питанні захисту від переслідувань, а плюси для працівників (пеня за затримку зарплати, прив’язка вихідної допомоги до стажу) – знівельовано. Матерів можна буде звільняти на підставі позачергової атестації, що було заборонено.

Отже, чим проект ТК у версії до 2 читання відрізняється від прийнятого за основу?

1. БЕЗСИЛЛЯ ПРОФСПІЛОК. Радикальним нововведенням є стаття 110 «Припинення трудових відносин з працівниками, які є представниками працівників». Вперше в історії нав’язування нового ТК пропонується дозволити звільняти членів профкому без дотримання особливих гарантій (попередня згода виборного та вищестоящого профспілкових органів). Це позбавляє профспілки сенсу: звільнити не те, що рядового члена, а й голову профспілкового комітету можна буде навіть за прогул чи проступок.

Фактично профспілковий імунітет захищатиме лише від масових скорочень. «Вільно обрані представники профспілок» користуватимуться цим обмеженим імунітетом лише коли вони здійснюють представництво «всіх працівників» (ч.3 ст.110). Консультації про наступні звільнення власник проводитиме з профспілкою за 2 місяці, а не за 3 до запланових заходів (ст.87).

2. ПРИМУС ЗАМІСТЬ ЗГОДИ. Як і прогнозувалось, формулювання про погодження нормативних актів роботодавців викладено у найбільш цинічній формі. Власник має погоджувати видання таких актів лише з профспілкою, яка об’єднує найбільшу кількість працівників (ст.12). Звичайно, не завжди та профспілка, яка чисельніша, найефективніше відстоює права працюючих. Нещодавні страйки у Кривому Розіорганізовано незалежними профспілками, які перебували у відносній меншості, зате спромоглися підвищити зарплату всім.

Інспекторам праці забороняється готувати висновки про відповідність нормативних актів роботодавця вимогам трудового законодавства (ст.343). При цьому оскаржити до суду їх теж неможливо. Хто ж захистить працюючих від сваволі?

Як відомо, дотримання актів роботодавця стало обов’язком працівника (ст.21, 31). Нормативним актом можна буде визначити, яка інформація є конфіденційною (ч.2 ст.41), щоб за її розголошення звільнити («це має визначатися внутрішніми актами конкретного роботодавця», пишуть автори поправки 480). Перелік прав роботодавців навпаки не вважається вичерпним (стаття 23).

Виключено і принцип забезпечення участі працівників в управлінні юридичною особою (п.22 ч.1 ст.2). Це теж вказує на те, яке саме соціальне партнерство мріється олігархами.

3. ПРЕЗУМПЦІЯ НЕПРАВОТИ. Попри обіцяний пріоритет найбільш сприятливих для працівника положень у разі суперечності актів, законодавці змінили свою думку. Так, із принципів регулювання (стаття 2) виключено принцип презумпції правомірності позиції працівника. Залишається і нинішня норма про те, що у разі членстві у двох профспілках достатньо згоди однієї з них (ст.114).

4. ВИПРОБУВАННЯ І СТРОКОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ. Більш категорично виписано правила випробування: у разі недосягнення домовленості про встановлення випробування роботодавець має право відмовити працівнику у прийнятті на роботу (ст.37).

Строкові трудові договори також укладатимуться зі співробітниками патронатної служби (ст.58). Стаття 59 дозволяє роботодавцеві залучити тимчасового працівника до завершення початої роботи без перетворення відносин на безстрокові. Небезпеку становить і ч.3 ст.59: якщо йдеться про строкові трудові відносини з певними категоріями працівників (у статті 58 їх більше десяти, зокрема це журналісти, вчені й артисти), то переукладання з ними строкових договорів не вестиме до встановлення безстрокових відносин.

5. РЕПРЕСИВНИЙ АРСЕНАЛ. Дисциплінарне стягнення може накладатись протягом 6 місяців з моменту виявлення (а не вчинення) проступку (ст.351).

Суттєво розширені підстави призупинення трудових відносин (стаття 60). У цей період заробіток йому може виплачуватись у значно меншому розмірі навіть без дотримання гарантій щодо мінімальної зарплати (ч.1 ст.60). Це можливо у таких випадках:- попередження працівника про невідповідність роботі;- відсторонення від роботи;- навчання за направленням роботодавця;- законного страйку;- призову на військову службу.Стаття 74 дозволяє розпочати проти працівника службове розслідування, а по завершенні вилучити всю виплачену зарплату. Таким чином, працівник висітиме «на гачку», а роботодавець буде зацікавлений у якомога довшій тривалості такого розслідування.

Звільнення з мотивів невідповідності займаній роботі (за станом здоров’я чи недостатньої кваліфікації) можливе з попередженням за 2 тижні, а не за місяць (стаття 93).

Під прямою дійсною майновою шкодою розуміється «зниження цінності майна роботодавця», що спричинене нібито діями чи бездіяльністю працівника (ст.353). Чи можна буде відділити наслідок дій працівника банку й інфляційних процесів?

Перелік робіт, де можлива колективна матеріальна відповідальність, визначається просто на рівні колективного договору (ч.5 ст.357).

6. РОБОЧИЙ ЧАС І ВІДПОЧИНОК. Більша тривалість відпустки встановлюватиметься у трудовому договорі, а не колективному (ч.4 ст.312). Це означатиме, що працівників може бути неоднакова відпустка. Тим більше, ТК дозволяє стимулювати лояльніших працівників довшою відпусткою за «успішне виконання громадських обов’язків». Серед видів відпусток, які скасовуються – соціальна відпустка «чорнобильцям» (ст.168). Право на подовжену відпустку втрачають працівники лісової промисловості (стаття 174). До речі, всі ми будемо відпочивати менше: свято 2 травня скасовується (ст.163).

Є і випадки, коли колективний договір буде навпаки власнику вигідно укласти. Робочий день може бути продовжено до 12 годин, якщо це відображено у колективному договорі (стаття 141).

7. НЕСІМЕЙНІ ЦІННОСТІ. Зі ст.3 вилучено визначення домагань за ознакою статі. Якщо ви оскаржуєте відмову у прийнятті на роботу (скажімо, з дискримінаційних підстав), то рішення про прийняття на роботу виконуватиметься лише після оскарження його у всіх інстанціях, а не негайно (ст.30).

Батьки із дітьми до трьох років проходитимуть випробування в обов’язковому порядку (ст.38). Згідно останньої редакції статті 328, матері, вагітні та працівники з сімейними обов’язками підлягають атестації.

Варто підкреслити, що зі статті 327 виключено частину 3 про заборону звільняти на підставі даних позачергової атестації.

При звільненні працівнику надаються невикористані дні щорічних трудових відпусток, але чомусь крім соціальних відпусток працівникам із сімейними обов’язками (стаття 120). Чоловіки, дружина яких перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами втрачають право на 14 днів неоплачуваної відпустки (ст.202).

8. ОПТИМІЗАЦІЯ. Чимало статей, вигідних працівникам, просто викинуто з тексту проекту. Виключено такі статті: ст.286 про соціальне страхування (гарантія на отримання пенсії в незалежності від того, чи роботодавець сплачував внески), ст.322 про право працівників на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, ст.358 про відповідальність за перешкоджання діяльності інспекторів праці. Фактично повністю виключено процедуру розгляду подання про розірвання трудового договору з директором на вимогу профспілки (стаття 98).

Багато говорилось про диференційовану систему вихідної допомоги: 10-річний досвід роботи у даного роботодавця дозволяв отримати 3 зарплати при скороченні. У кінцевому варіанті прописано лише, що вихідна допомога виплачується «з урахуванням» стажу, але без чіткого встановлення розмірів (ст.256). Справжнім «кидком» можна назвати зміни до ст.267: пеня за затримку зарплати зменшена з подвійної ставки НБУ до облікової.

Інші новації теж «еволюціонували»: право на компенсацію проїзду можливе лише, якщо воно закріплене у колективному договорі (стаття 260).

Очікується, що кодекс почне діяти з 1 грудня 2017 року. З прикінцевих положень виключається норма про те, що Кабмін має в тижневий строк після прийняття ТК розробити пропозиції щодо фінансової підтримки працівників у зоні АТО.

За більшістю «покращень» стоїть Людмила Денісова («Народний фронт») та Михайло Папієв («Опозиційний Блок»). Лише кілька їх пропозицій були відхилені. Вони сподіваються, що проти їх неочікуваного симбіозу робітники не зможуть об’єднатись.

Цей кодекс не пройде якщо своє слово скажуть представники найбільших профспілок, думку яких обіцяли врахувати найбільше, та робітників ключових галузей, що приносять прибутки олігархам. Якщо цього не буде, то осінь розпочнеться з масштабного наступу на людей праці. Такі реформи не несуть стабільності, адже сама вона потрібна для успішного розвитку економіки. Об’єднуватись проти нього мають усі, хто бажає миру і благополуччя. Відтворення порядків, що передували 1917 року – це не найліпший інвестклімат.

Віталій ДУДІН,«Соціальний рух»

серп. 08

Запитання

 Працівник виявив бажання перервати відпустку і повернутися до роботи. Які дії кадровика у такому випадку?
 Відповідь 
Відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише з ініціативи роботодавця для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії та інших форс-мажорних обставин, перелічених у частині 3 статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Оскільки в організації немає законних підстав для відкликання працівника із щорічної відпустки, це вважатиметься порушенням трудового законодавства.

Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/question/414-vdklikannya-z-vdpustki-na-prohannya-pratsvnika

серп. 08

Запитання 

За поточний робочий рік працівник уже використав усі дні щорічної відпустки. Проте знову звернувся з прохання надати щорічну відпустку у серпні 2017 року за наступний робочий рік, який розпочнеться у жовтні 2017 року. Чи буде законним надання такої відпустки?
 Відповідь 
Відпустки за другий та наступні роки роботи надають працівникам у будь-який час відповідного робочого року (ч. 9 ст. 10 Закону про відпустки).  Черговість надання відпусток визначають графіком, який затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою чи уповноваженим представником трудового колективу (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки). Тобто право на відпустку повної тривалості у працівника наступає після дати початку нового робочого року у строки, визначені графіком відпусток. Закон про відпустки не передбачає можливості надати відпустку за робочий рік, який ще не розпочався. Це стосується і працівників, які мають право на відпустку у зручний для них час. Наводимо додаткові причини, чому не варто надавати відпустку за робочий рік, який ще не розпочато: 1. Якщо роботодавець надасть відпустку авансом, то і в наступні роки доведеться надавати працівнику відпустку авансом. 2. Якщо працівник звільниться, роботодавець не завжди матиме право утримати кошти за використану наперед відпустку. 3. При перевірці це може бути визнано «пільгами, не передбаченими законодавством», а для бюджетних установ — «нецільовим використанням коштів».

Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/question/435-vdpustka-avansom-za-robochiy-rk-shcho-shche-ne-rozpochavsya-chi-mojlivo

серп. 08

Усі функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання з 04.04.2016 передано до органів місцевого самоврядування. При цьому процедури суттєвих змін не зазнали.
Із 04.04.2016 набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 № 207, якою встановлено нові правила реєстрації місця проживання громадян. Функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад, відтак підрозділи міграційної служби припинили здійснення реєстрації місця проживання. ДМС надає відповіді на основні запитання, що стосуються нововведень. Насамперед ДМС зауважує, що органами реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних або міських рад. Якщо в територіальній громаді не створено орган реєстрації, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.
Документи для оформлення реєстрації місця проживання (перебування): документ, до якого вносять відомості про місце проживання: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; при реєстрації дитини, що не досягла 16 років — свідоцтво про народження; квитанція про сплату адміністративного збору. За реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачують адміністративний збір: у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації — в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати (далі — мзп); у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну — в розмірі 0,0255 розміру мзп. При реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягують тільки за одну адміністративну послугу і зараховують до місцевого бюджету за новим місцем проживання; документи, що підтверджують право особи на проживання в конкретному приміщенні, зокрема: документи на право власності, рішення суду про надання права на користування житловим приміщенням, договір оренди або інші документи. При відсутності таких документів — реєстрацію здійснюють тільки за згодою власника житла (якщо власників кілька — за згодою всіх власників); військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
В який термін особа, яка переїхала на нове місце проживання, має зареєструватися? Особа, яка знялася з реєстрації в одному місці, протягом 30 календарних днів має зареєструватися за новим місцем проживання. При порушення цього терміну, при зверненні фізичної особи для реєстрації місця проживання складають адміністративний протокол. За новим порядком громадянину, який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження. При повторному порушенні протягом року (при наступній зміні місця проживання) — штраф від 17 до 51 грн. Строки розгляду питання зняття з реєстрації і реєстрації на новому місці? ДМС нагадує, що є можливість реєстрації з одночасним зняттям з реєстрації за попередньою адресою. Тобто, при переїзді достатньо звернутися до відповідного органу за новим місцем проживання і подати заяву на реєстрацію, і в якому знімуть з реєстрації за попереднім місцем проживання і зареєструють за новим. А місцевий орган влади за попереднім місцем проживання буде повідомлено про те, що ця особа там більше не проживає. Усі зазначені формальності повинні відбуватися в день звернення. Унесення інформації про місце реєстрації до паспортного документа? До паспорта у формі книжечки ставиться штамп із зазначенням адреси. До ID-паспорта інформацію про місце проживання заносять на електронний чіп, вмонтований паспорт. Читайте також: Прийняття на роботу особи із ID-паспортом Якщо в селі, де проживає громадянин, немає обладнання для внесення інформації до ID-паспорта, громадянин може взяти в місцевому органі влади довідку про місце проживання, на підставі якої в районі внесуть потрібну інформацію на чіп. Чи зобов’язаний громадянин змінити в паспорті інформацію про місце проживання, у зв’язку з перейменування населеного пункту (вулиці)? Такі зміни вносяться за бажанням. Якщо громадянин хоче або йому це для чогось потрібно, він може звернутися до відповідного органу та змінити інформацію в паспорті. Ця послуга є безплатною.
За інформацією Державної міграційної служби України

серп. 08

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджено в новій редакції. Підстава — постанова КМУ від 12.07.2017 № 550. База містить 4 реєстри. Корисний для роботодавця — Реєстр документів про освіту.
Єдина державна електронна база з питань освіти включатиме: Реєстр навчальних закладів; Реєстр документів про освіту; Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання; Реєстр студентських (учнівських) квитків державного зразка. Реєстр документів про освіту міститиме відомості про: документи про освіту та наукові ступені державного зразка, видані навчальними закладами/науковими установами України з 2000 року, крім інформації про випускників вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів; власні документи про вищу освіту, видані навчальними закладами України; спільні та подвійні дипломи, видані вищими навчальними закладами України; документи про вищу освіту, видані іноземними навчальними закладами, із свідоцтвами про їх державне визнання, виданими МОН; документи про вищу духовну освіту із свідоцтвами про їх державне визнання, виданими МОН; документи про вищу освіту, видані іноземними навчальними закладами, з рішеннями вищого навчального закладу України про їх визнання; інші документи про освіту та наукові ступені, що визначаються розпорядником Єдиної бази в установленому порядку.
Записи про кожен документ про освіту та наукові ступені містять усі відомості про документ, повне найменування навчального закладу/наукової установи, який видав документ, прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи (осіб), яка (які) підписали документ. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи матимуть доступ до Реєстру документів про освіту в обсязі, достатньому для проведення перевірки достовірності поданого документа про освіту.
Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/news/2258-robotodavets-zmoje-perevriti-za-vdkritim-restrom-chi-dysniy-diplom-pratsvnika?ustp=W