бер. 12

Хвороба, викликана вірусом Зіка

Основні факти

Збудник хвороби, викликаної вірусом Зіка - це вірус, переносниками якого є комарі роду Aedes.

У людей із хворобою, викликаною вірусом Зіка, зазвичай спостерігається лихоманка, шкірний висип (екзантема) і кон'юнктивіт. Ці симптоми зазвичай зберігаються протягом 2-7 днів.

Нині не існує специфічного лікування і вакцини.

Найбільш ефективний спосіб профілактики - захист від укусів комарів.

Відомо, що вірус циркулює в Африці, Північній і Південній Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні.

Вступ

Вірус Зіка, поширюється завдяки перенесенню комарами. Вперше виявлений у макак резус в Уганді в 1947 році у рамках роботи мережі моніторингу за лісовою формою жовтої лихоманки. Потім, у 1952 році вірус був виявлений у людей в Уганді і в Об'єднаній Республіці Танзанія. Спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, зареєстровані в Африці, Північній і Південній Америці, Азії і Тихоокеанському регіоні.

  • Рід: флавівіруси
  • Переносник: комарі роду Aedes (зазвичай кусають вранці, ближче до вечора і ввечері).
  • Резервуар: невідомий.

Ознаки і симптоми

Інкубаційний період (час з моменту контакту з вірусом до появи симптомів) хвороби, викликаної вірусом Зіка точно не відомий, але, ймовірно, становить кілька діб. Симптоми захворювання схожі на симптоми інших арбовірусних інфекцій, таких як лихоманка денге: це підвищена температура, шкірний висип, кон'юнктивіт, біль у м'язах і суглобах, нездужання і головний біль. Ці симптоми зазвичай слабко виражені і зберігаються протягом 2-7 днів.

Під час великих спалахів у Французькій Полінезії в 2013р і в Бразилії в 2015р національні органи охорони здоров'я повідомляли про можливі неврологічні і аутоімунні ускладнення хвороби, викликаної вірусом Зіка. Нещодавно місцеві органи охорони здоров'я Бразилії відзначили зростання числа випадків розвитку хвороби, викликаної вірусом Зіка, як у загальній популяції, так і серед немовлят, що народилися з мікроенцефалією на північному сході країни. Органи, що займаються вивченням спалахів захворювання, повідомляють про зростання числа фактів, що підтверджують зв'язок між інфікуванням вірусом Зіка і мікроенцефалією. Проте для кращого розуміння зв'язку між розвитком мікроенцефалії у немовлят і інфікуванням вірусом Зіка необхідні подальші дослідження. Крім цього, вивчаються і інші можливі причини.

Передача інфекції

Вірус Зіка передається людям при укусах заражених комарів роду Aedes, в основному виду Aedes aegypti, що мешкають в тропічних регіонах. Ці ж комарі є переносниками лихоманки денге, Чікунгуньї і жовтої лихоманки.

Перші повідомлення про спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка надійшли з Тихоокеанського регіону в 2007 і 2013 роках (острови Яп і Французька Полінезія відповідно), а також в 2015 році з Америки (Бразилія і Колумбія) і Африки (Кабо-Верде). Крім того, більш ніж в 13 країнах Північної та Південної Америки були зареєстровані окремі випадки інфікування вірусом Зіка, що свідчить про його швидке поширення.

Діагностика

Для діагностики хвороби, викликаної вірусом Зіка, застосовують метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) і виділення вірусу із зразків крові. Серологічна діагностика може бути ускладнена, оскільки даний вірус здатний до перехресної реакції з іншими флавівірусами, такими як вірус лихоманки денге, вірус Західного Нілу і вірус жовтої лихоманки.

Профілактика

Наявність комарів-переносників та місць їх розмноження вказує на значний ризик інфікування вірусом Зіка. Профілактика і контроль захворюваності засновані на скороченні чисельності комарів шляхом усунення їхнього джерела (знищення і перетворення місць розмноження) і зниженні імовірності контакту людей з комарами.

Для цього варто використовувати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), що закриває якомога більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар'єри, такі як сітки, закриті двері і вікна. Крім цього важливо позбуватися від можливих місць розмноження комарів, для чого слід спорожняти, очищати або накривати ємності, в яких може накопичуватися вода: відра, квіткові горщики, автомобільні шини.

Необхідно приділяти особливу увагу і надавати допомогу тим, хто не в змозі забезпечити собі належний захист, зокрема, дітям, хворим і літнім людям.

Під час спалахів хвороби органи охорони здоров'я можуть давати вказівки щодо розпилення інсектицидів. Для обробки відносно великих водойм можна також застосовувати ларвіциди - інсектициди, рекомендовані Схемою ВООЗ по оцінці пестицидів.

Туристи повинні дотримуватися основних описані вище заходів безпеки для захисту від укусів комарів.

Лікування

Хвороба, викликана вірусом Зіка, зазвичай протікає легко і не вимагає специфічного лікування. Люди, інфіковані вірусом Зіка, повинні багато відпочивати, пити достатньо рідини і приймати звичайні препарати для усунення болю і лихоманки. При посиленні симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою та рекомендаціями. У даний час вакцини від цієї хвороби не існує.

Діяльність ВООЗ

ВООЗ надає допомогу країнам у здійсненні контролю над хворобою, викликаної вірусом Зіка, за допомогою таких заходів:

  • посилення епіднагляду;
  • оснащення лабораторій всім необхідним для виявлення вірусу;
  • співробітництво з країнами з метою знищення популяцій комарів;
  • розробка рекомендацій з надання допомоги в клінічних умовах за особами, інфікованими вірусом Зіка, і спостереженню за ними;
  • а також визначення та підтримка пріоритетних напрямів у дослідженнях хвороби, викликаної вірусом Зіка і її можливих ускладнень.

© Інформаційний бюлетень ВООЗ

бер. 12

НЕБЕЗПЕКА – СКАЗ

Сьогодні виникла реальна загроза повернення СКАЗу (котів, собак). Тому слід, ще раз нагадати про те, звідки чатує небезпека.

Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується - смертю.

Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів, висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус на протязі 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів, в гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинних і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше, найчастіше він сягає 77-90 днів.

Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні та бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.

Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження в нього не виникає агресивності, бажання кусати не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.
Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини. Тривалість залежить від місця укусу, локалізації і тяжкості, виду тварини яка вкусила.

Залежно від передбачувального періоду будується антирабічна практика (лікування). Луї Пастер, винахідник протисказової вакцини, порівнював розвиток хвороби з рухом пасажирського поїзда. Вакцина ж він вважав, рухається із швидкістю кур'єрського поїзда. Обігнавши вірус, вона перешкодить йому дістатися до ЦНС і зробити свою чорну справу. Сучасні наукові дослідження показують, що вірус по нервових закінченнях рухається до ЦНС 3 міліметри за годину,а вакцина в 2 рази швидше.

Розрізняють три періоди сказу у людини:

  1. Передвісники – 1-7 днів (буває 2-4), парестезія (оніміння) в місці укусу, збудливість, порушення психіки, ГРЗ, незрозумілий стрес, туга, похмурі думки, температура 38-40 градусів.
  2. Збудження – починається несподівано перший напад гідрофобії: хворий різко відкидає кухоль з водою (спазми жувальних і дихальних м’язів), напади задухи стають дедалі частішими. Якщо спершу вони виникають від спроби пити воду, то згодом – від самої згадки про воду, її шум, краплі дощу. Виникає акрофобія – подув вітру, голосний звук, яскраве світло посилюють напад. Наростає збудження, хворий нагадує п'яну людину, бігає, агресивний, зрушує з місця важкі предмети. Сухість у роті змінюється слиновиділенням.
  3. Якщо людина не померла, починається стадія паралічу, посилене слиновиділення, лежить нерухомо, галюцинує. Може почати ковтати і пити – ознаки швидкої смерті. Буває атиповий перебіг сказу - без ознак збудження і неспокою.

Лікування – прогнози за гідрофобії зовсім несприятливі. Для лікування сказу випробувано все, що відомо сучасній медицині. Був випадок ( 1973 р.), що за допомогою інтенсивної терапії, вдалося продовжити клінічний перебіг хвороби на гідрофобію дитини 2,5 роки до 133 днів. Лабораторні дослідження засвідчили, що за 2 місяці від початку захворювання відбулася аутостерилізація організму від вірусу. З позиції знань сучасної медицини, сьогодні теоретично хворого вилікувати можна з допомогою антирабічних препаратів, якщо не дати йому загинути, підключивши керовано дихання і кровообіг. Але зважаючи на патогенез сказу в людини буде зруйнована нервова система.

Отже, треба запобігти розвитку хвороби призначивши антирабічні препарати. Хворого з підозрою на сказ слід госпіталізувати. Як джерело інфекції він цілком безпечний. Вірус дуже рідко виділяється із слиною.

За даними ВОЗ сказ входить в першу п'ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають найбільших соціальних і економічних збитків. На сьогодні сказ зареєстровано в 113 країнах світу, де щорічно до 15 млн. людей зазнають різних ушкоджень і одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом, і лише 4,4 млн. отримують лікування.

В Україні епізоотія сказу триває біля 60 років і спроби її обмежити або призупинити мають тимчасовий успіх, а тому проблема була і залишається складною, захворювання має тенденцію до подальшого її поширення. Проведення масової парентеральної імунізації домашніх тварин і недостатньої пероральної імунізації диких хижих звірів поки, що не дає бажаних результатів.

Згідно із статистичними даними в Україні кожна 12 сім'я в місті, та 3 у сільській місцевості мають домашню тварину (собаку або кішку), яка проживає поряд з людиною. Через скрутну економічну ситуацію в державі, та безвідповідальне ставлення власників до своїх улюбленців, частина тварин поповнює ряди безпритульних. Регулювання ж кількості є багатогранною проблемою, тому потребує комплексного підходу із залученням різних організацій і установ для її вирішення.
Нині контроль за кількістю безпритульних особин набуває першочергового значення з огляду забезпечення захисту населення від заразних хвороб.

Що таке безпритульна тварина? Згідно Європейською конвенцією ними вважаються такі, що не мають дому,або знаходяться за його межами і не перебувають під посереднім контролем чи наглядом власника. Основним напрямком регулювання їхньої популяції є відловлювання з вулиць населених пунктів.

Якщо вони мають піддаватися евтаназії, то це потрібно робити відповідно до принципів Європейської конвенції за допомогою певних засобів, які не завдають тварині болю й страждань. Зважаючи на те, що домашні тварини є потенційними перенощиками 45 видів інфекційних хвороб спільних для людини і тварини, щорічно проводять широку програму профілактичних щеплень, в т.ч. й проти сказу.

Вакцинації проти сказу потребують собаки і коти, особливо актуально це зараз, коли випадки захворювання почастішали. Аналіз поширення сказу в області за 3 роки свідчить, що у його ареалу дифузний характер, вогнище інфекції є майже в усіх районах, проте напруженість у різних районах має свої відмінності. Варто зазначити, що в епізоотичному процесі активну участь беруть коти, на яких припадає 53% діагностичних випадків, (за 2014 рік – 59%).

Одна із причин – це ослаблення контролю за виконанням правил утримання домашніх тварин, безвідповідальність деяких власників, сільських і приміських зонах, на дачних територіях, садово-городніх ділянках. Крім того це обумовлено недостатнім рівнем (парентеральної і відсутністю пероральної) імунопрофілактики та збільшенням в 6 разів популяції лисиць.

Важливе значення має процес синантропізації хижаків, наближення місця їх мешкання до населених пунктів і контакти з безпритульними собакам і котами. В цих умовах відбувається наближення вірусу до людини створюється загрозлива епідеміологічна ситуація.
Основним із шляхів контролю сказу є профілактика. Проте заходи профілактики і боротьби мають відбуватися комплексно. Досвід свідчить, що поодинці працівники ветеринарної або медичної служби не розв’яжуть даної проблеми.

При цьому всі заходи, в першу чергу повинні бути спрямовані на виявлення джерела збудника інфекції до якого належить поряд з лисицями також безпритульні, домашні тварини.

Перша допомога при укусах:

  • поранену поверхню рани ретельно промивають водою з милом, краї рани обробляють 70% спиртом чи 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку.
  • звернутись за подальшою допомогою в лікувальний заклад.

Ортопед-травматолог
В. Є. Сторожук

лют. 18

Стан надання медичної допомоги населенню м. Кузнецовськ в 2015 році, досягнення, проблемні питання ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України», пропозиції щодо подальшого розвитку медицини м. Кузнецовськ

(Доповідь начальника ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» Коцюбинського О.В.)

Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров’я України" (далі – ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України») належить до сфери управління МОЗ України, свого часу створена з метою медичного забезпечення (профілактичні цільові медичні огляди, диспансерна робота цехової служби, першочерговість у надані медичної допомоги) працівників атомної енергетики та промисловості і населення, як частина єдиної системи радіаційної безпеки та захисту на об’єктах ядерно-паливного циклу і є єдиним медичним закладом в м. Кузнецовськ, який надає спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу населенню міста та працівникам ВП «Рівненської АЕС» і членам їх сімей, медичне супроводження підприємств, установ та організацій в умовах поліклініки і стаціонару, проводить моніторинг стану здоров’я працівників галузі, їх радіаційного захисту на ядерних об’єктах та забезпечує своє функціональне призначення відповідно до Статуту закладу, затвердженого МОЗ України, як безпосереднього органу управління.

 

січ. 26

ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» за звітний період отримав благодійних внесків та гуманітарної допомоги па суму - 280 138,15 грн.

Сума коштів станом на 01.01.2015 року складала: 114 039,63 грн.

Залишок на 31.12.2015 року складав: 46 696.18 грн.

Зокрема, за даний період за кошти, отримані закладом як благодійна допомога було використано (придбано) на суму - 347 481.60 грн., серед яких:

  • 165 535,13 грн. - плата за послуги, господарські товари, лікарські засоби та медичні вироби, дозатори лабораторні;
  • 8 100,00 грн. - оплата відряджень на навчання;

173 846,47 грн. - в натуральній формі, а саме:

  • шафи медичні ШМБ-8 - 12 900,00 грн.;
  • системний блок - 2 600,00 грн.:
  • малоцінні матеріальні активи - 26 389.09 грн.;
  • будівельні та господарчі товари - 59 063,18 грн.;
  • паливо-мастильні матеріали - 14 519,19 грн.;
  • продукти харчування - 1 133,72 грн.:
  • білизна, постільні речі - 2 235,00 грн.:
  • лікарські засоби та медичні вироби - 55 006,29 грн.

Добровільні пожертвування і благодійні внески фізичних та юридичних осіб призначені тільки для покрашення лікувально-діагностичного процесу і розвитку медичної частини, для власного використання без подальшої їх реалізації.

Щиро вдячні жителям нашого міста та гостям за надану допомогу Закладу!

Надіємось на Ваше розуміння та подальшу співпрацю!

січ. 14

Цукровий діабет – хронічне захворювання, що набуває характеру епідемії. У світі 382 млн. хворих на цукровий діабет. Прогнозована кількість хворих до 2025 року – 552 млн. Україна – кількість зареєстрованих осіб з діагнозом цукрового діабету 1,3 млн.

Цукровий діабет І типу – це хронічне порушення вуглеводного обміну внаслідок зниження продукції інсуліну. При цукровому діабеті І типу проходить розрушення В клітин підшлункової залози які продукують інсулін. Це відбувається при поєднанні двох факторів: наслідковий та зовнішній фактор (наприклад вірусна інфекція). Це запускає патологічну реакцію імунної системи організму, що призводить до загибелі клітин які виробляють інсулін, що в подальшому приводить до розвитку діабету. В більшості цукровий діабет І типу виникає у молодих людей до 35 років, але бувають випадки захворювання і в більш пізньому віці. Розрушення 80-90% В клітин приводить до появи симптомів:

  • частий сечопуск;
  • сильна спрага і сухість в роті;
  • слабість;
  • втрата маси тіла;
  • нетримання сечі (у дітей і підлітків).

Інсулін являється єдиним методом лікування цукрового діабету І типу. Метою лікування інсуліном являється підтримка нормального рівня глюкози крові. Коли ви вперше узнали що у вас цукровий діабет І типу, обов’язково обговорить всі питання з лікуючим лікарем.

Цукровий діабет може виникнути в любому віці, і не дивлячись на багато наукових досліджень причина його виникнення повністю не вияснена.
Інсулін можна вводити простим шприцом, шприц-ручкою і інсуліновою помпою. Лікування інсуліном в поєднанні зі здоровим харчуванням, фізичною активністю і самоконтролем рівня глюкози крові допоможе вам знизити показники глюкози крові і покращення вашого самопочуття. При виникненні сумнівів та питань відносно свого самопочуття звертатись до свого лікуючого лікаря. Самоконтроль захворювання являється життєво важливим так як вам необхідно жити з діабетом 24 години на добу і самостійно управлять їм, щоб підтримувати рівень глюкози крові як можна ближче до норми. Важливо рішити особисто для себе: або повністю віддати своє життя у владу діабету, або взяти діабет під свій контроль, щоб мати хороше самопочуття, повноцінне професійне і особисте життя (в т.ч. можна мати діток), а також попередити виникнення ускладнень цукрового діабету.

Цукровий діабет ІІ типу.

При цукровому діабету ІІ типа підшлункова залоза продовжує виробляти свій інсулін часто навіть в більших кількостях ніж в нормі, але клітини тканин слабо на нього реагують. Основні симптоми цукрового діабету ІІ типу:

  • слабість;
  • сухість в роті;
  • частий сечопуск;
  • затуманення зору;
  • зуд в ділянці геніталій.

Лікування – вам необхідно контролювати рівень глюкози крові, що можливо при поєднанні: здорового правильного харчування, фізичної активності, прийом таблетованих цукровознижуючих препаратів або інсуліну або їх комбінація. В цілому вам потрібно змінити ваш привичний спосіб життя.

Головна ціль лікування незалежно від типу терапії – постійно підтримування рівня глюкози крові максимально приближеним до цільових показників які установив вам лікуючий лікар. Ваше лікування можливо буде мінятися, можлива і зміна дози ліків або їх заміна.
Ви не повинні недооцінювати цукровий діабет.

При відсутності потрібного контролю з вашої сторони в подальшому можуть виникнути проблеми зі здоров’ям. Правильний контроль рівня глюкози крові допоможе зменшити ризик розвитку ускладнень зі сторони слідуючих органів і системи:

  • серце – ішемічна хвороба серця, інфаркт;
  • головний мозок – інсульт;
  • ноги – особливо ступні – порушення чутливості, дефекти, виразки, гангрена пальців ніг;
  • нервова системи - діабетична нейропатія;
  • нирки – діабетична нефропатія;
  • очі – діабетична ретинопатія.

Не рідше одного разу в рік вам необхідно проходити огляд у лікарів спеціалістів (окуліст, невропатолог, хірург, спеціаліст по діабетичній ступні).
Здорове харчування. Здорове харчування являється самою важливою частиною вашого лікування. Ви повинні старатися вживати менше жирів і більше клітковити, старайтесь щоб у вашому харчовому раціоні було 50% вуглеводів (крупи, рис, макарони твердих сортів), 25% білки (м'ясо, риба, бобові), 25% клітковина (фрукти, овочі). Більше фізичної активності. Фізичні вправи допоможуть вам знизити рівень глюкози крові. Вони можуть бути простими: підйом по сходинках замість ліфта, або прогулянки замість поїздки на машині. Фізична активність дуже покращує кровообіг і дуже корисна для серця.

Управління цукровим діабетом включає в себе:

  • Здорове харчування. Регулярна фізична активність.
  • Зниження маси тіла при його надлишку.
  • Регулярний самоконтроль і підтримка рівня глюкози крові натще, після прийому харчів і глікованого гемоглобіну як можна ближче до норми.
  • Регулярне вимірювання артеріального тиску і холестерину і підтримка їх рівня, як можна ближче до норми.
  • Відказ від куріння (куріння збільшує ризик розвитку порушення кровопостачання.
  • Помірність у вживанні алкоголю.
  • Регулярний огляд очного дня на наявність симптомів ретинопатій і других захворювань органів зору (не рідше 1 разу в рік).
  • Дотримання всіх рекомендацій лікуючого лікаря.
  • Регулярний огляд у лікарів спеціалістів.

З приводу ускладнень діабету.

Дуже помірне вживання алкоголю і куріння. Нікотин впливає на рівень глюкози крові за рахунок скорочення судин приводячи до зменшення всмоктування інсуліну із місць ін’єкцій у людей які приймають інсулін і зниження чутливості тканин до інсуліну. При курінні ризик захворювання цукровим діабетом вище у 2 рази, особливо у жінок. Куріння підвищує ризик судинних ускладнень (ретинопатія, нейропатія, нефропатія, а також інфаркт міокарда). Залишіть паління – це допоможе вам заощадити ваші гроші і зберегти своє здоров’я і здоров’я вашої родини. При прояви симптомів діабету потрібно звернутися до лікаря-ендокринолога або сімейного лікаря, лікаря терапевта ДЗ «СМСЧ № 3 МОЗ України».

Телефон реєстратури: 2-21-03

Лікар-ендокринолог Л.С. Войтичук