Статті, інтерв'ю

 

Найліпший спосіб створити щось справді цінне, корисне та дієве — це порівняти напрацювання колег та використати найцікавіші ідеї як канву для власного проекту.

З проханням  перейняти досвід розроблення типових схем поводження з відходами в ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» до керівництва нашого закладу звернулась редакція журналу «Довідник головної медичної сестри».

Поводження з відходами у закладах охорони здоров’я має відбуватися відповідно до типової схеми поводження з відходами. Ця вимога вперше з’явилась у тексті Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, які затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.06.2015р. №325. Спільними зусиллями керівництва «СМСЧ №3 МОЗ України» такі схеми були розроблені. Цей цікавий та корисний матеріал не залишився без уваги, і, зрештою, був надрукований у вересневому номері журналу «Довідник головної медичної сестри». Редакцією журналу була винесена подяка нашому закладу за розуміння та готовність ділитись інформацією.

 

 

 

Вірусний гепатит А та його профілактика.

   Вірусний гепатит А – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується фекально – оральним механізмом передачі, переважним ураженням печінки і травного каналу. Це захворювання ще називають хворобою Боткіна, жовтухою.

Актуальність вірусного гепатиту А (ВГА) визначається повсюдним його поширенням (особливо серед працездатного населення), відсутністю чіткої тенденції до зниження захворюваності, доступних засобів експрес-діагностики і специфічної профілактики, можливим розвитком ускладнень і небажаних наслідків, значними соціально-економічними витратами.

За даними всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальний показник захворюваності вірусним гепатитом А в Україні на 100 тис. населення перевищує показник захворюваності в західно-європейських країнах у 10 – 25 разів. Характерним для вірусного гепатиту А є  періодичні підйоми і спади захворюваності з інтервалами 5 – 20 років. Високий рівень захворюваності на ВГА в Україні пов’язаний з незадовільним санітарним станом населених пунктів, каналізаційних очисних споруд, порушенням санітарних вимог на підприємствах торгівлі, громадського харчування і в навчальних закладах, а також з інтенсифікацією забруднення довкілля й екологічною незахищеністю ґрунтових вод, якими користується основна маса сільського населення, відсутністю належного щеплення. Поширенню хвороби сприяють перенаселеність, недотримання правил гігієни та антисанітарні умови.

Природна сприйнятність людини висока. Захворювання реєструється у вигляді поодиноких випадків або епідемій. В Україні підвищення рівня захворюваності спостерігається в літньо-осінній період. Дуже високою є передача вірусу всередині сім’ї.

Вірус стійкий у навколишньому середовищі: за кімнатної температури він може зберігатися протягом кількох тижнів, за температури 40 0С – кількох місяців, за температури 1000С руйнується тільки через 5 хвилин. Швидко гине під впливом ультрафіолетового випромінювання та дезінфекційних засобів.

Після перенесеного захворювання формується стійкий довічний імунітет.  

Джерелом інфекції є хвора людина. Виділення вірусу відбувається з випорожненнями. За 2 тижні до появи жовтяниці вірус починає виділятися у навколишнє середовище. Передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненням хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни. Додатковими механічними переносниками є мухи і таргани. Період від зараження до перших ознак хвороби (інкубаційний період) становить 2 – 4 тижні.

У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,50С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людина відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер’ї. На третій день захворювання, сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного пива). Можливе пожовтінням шкіри та склер очей (жовтяниця), а також свербіння шкіри.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2,5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов’язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цироз печінки.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи, які найчастіше реєструються в організованих колективах, особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах.

   

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А:

        Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з
незнайомих джерел водопостачання.

        Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити
питною водою, для споживання дітьми - обдати окропом.

        При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з
собою запас питної води (краще бутильовану).

        Строго дотримуватись правил особистої гігієни - обов'язково мити руки з
милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування
туалету.

            При появі перших ознак захворювання не займайтеся самолікуванням,
терміново звертайтеся до лікаря.

Завідувач інфекційним відділенням  В.С.Глушко